Репортаж: І. М. та І. Р. / Вступ та переклад на іспанську: Аліна Петрик

Україна – це демократична республіка, яка знаходиться у Східній Європі. Це відносно молода держава, яка стала незалежною після розпаду СССР. Напротязі багатьох тисячоліть землі нашої країни були захоплені, зруйновані та окуповані ворогами: поляками, турками, австрійцями, росіянами, тартарами, варварами та навіть вікінгами. По найпривабливішій та найцікавішій теорії, засновники Київської Русі походили від вікінгів, які приплили течією вниз на своїх довгих човнах з північних країв, аби завоювати нові территорії.

Україна відома у цілому світі своїм чорноземом, який складає одну четверту частину найродючіших земель у світі; своїми просторими степами та одною з найбільших пустель у Європі, Національним Природним Парком, Олешківські Піски. Клімат на півдні України, на узбережжі Чорного Моря, середземномоpський, а пейзажі дуже схожі на іспанські. В інших місцях країни, клімат континентальний, наповнюючи гори та рівнини нескінченними зеленими лісами, які покривають гори на заході та стеляться зеленим килимом на центральних рівнинах країни.

Та незважаючи на це все і на те, що українці мешкають у наздвичайному, єдиному та неповторному середовищі, де природа переповнює міста та сільські місцевості, та сама природа та усі її мешканці зовсім не отримують те ставлення, на яке заслуговують. Суспільство погнічене традиціями, одностороннє мислення, непоступливість влади, відсутність емпатії у населення та одержимість елітичними актами та поведінкою, на залишають місця на солідарність між притулками та асоціаціями за права тварин. Конфлікти інтересів та приоритетів, а також боротьба за власні его не залишають часу на найважливіше: захист тварин та їхніх прав, гуманне ставлення до наших братів молодших, які не мають права голоса і відчайдушно шукають, як би вижити серед нас.

АСОЦІАЦІЇ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРИТУЛКИ В УКРАЇНІ

У кожному місті України є щонайменше один притулок або ж організація, яка займається допомогою безпритульним та загубленим тваринам. Та у цілій країні трохи більше сорока притулків, які діляться на приватні притулки, стерилізаційні центри, благодійні фонди та центри захисту тварин. Хоча більшість притулків домашнього типу, де утримується невелика кількість тварин. По Львівській області найвідоміші: «Уголек» (де утримуються різні тварини, як собаки, коти, корови, коні, барани, кози та інші); «Притулок Микитюка» та притулок «Надія».

Найважливіші українські асоціації це ЗУТЗТ (Західно-Українське Товариство Захисту Тварин) та Еко Захист. В країні, в основному, дуже мало зареєстрованих громадських організацій. В більшості це волонтери, які своїми силами самі все роблять. Ці волонтери не вступають в громадські організації, бо від держави не йде допомога ні на стерилізацію, ні на годування, ні на лікування. 

Деякі міські ради мають на утриманні стерилізаційні центри. А в інших випадках з безпритульними тваринами «боряться» самі волонтери, або ж вимагають від чиновників заключити договір зі стерилізаційними центами з інших міст.

 

СИТУАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ КЛІНІК

У місті Львів є декілька державних ветеринарних центрів, які надають платні послуги по тим самим цінам, що і приватні. Хоча якість послуг не завжди найкраща. Наприклад, Львівська міська державна дільнична ветеринарна лікарня займається лікуванням домашніх тварин; Львівська обласна державна лікарня ветеринарної медицини займається лікуванням домашніх тварин, видачею документів на виїзд тварин закордон та мала б займатись стерилізацією та лікуванням безпритульних тварин, так як їм це частково фінансується міською радою. Колись у них було зобов’язання на стерилізацію десяти безпритульних тварин в місяць, але це вже не виконується.

При Ветеринарній Академії відкрито клініку, де лікують тварин, набираються досвіду студенти, а також в цій академії є кафедра патанатомії, де видають документ по розтину тварин, який ти зможеш подати у поліцію для подальшого розгляду справи.

Перша міська ветеринарна клініка при ЛКП «Лев» займається лікуванням домашніх тварин, а гроші, які вони отримують мали б іти на утримання безпритульних тварин.

Отже, у Львові монополія, так як кожна державна клініка виконує свою функцію не зовсім так, як би це мало бути, замість того, щоб обʼєднати свої зусилля та надати якісні та полівалентні послуги.

Нажаль, міські притулки не існують. Наприклад притулок, що був розташований у Києві, змінив свій статус на комунальне підприємство. Україна не бажає допомагати тваринам за податкові кошти громадян, а замість того використовує їх у невідомому напрямку. Тому і немає місця для міських притулків, бо владі легше застосувати кошти на негуманне вбивство, отруєння (через ЖЕК), ніж на стерилізацію.

СУПЕРНИЦТВО В БОРОТЬБІ ЗА ПРАВА ТВАРИН

Найбільше суперництво між асоціаціями та притулками – за пріорітети. Хтось бореться за лікування та стерилізацію, тобто за гуманне зменшення чисельності безпритульних тварин, а хтось за вигульчі майданчики, чіпування та житонізацію, яка просто не відіграє ніякої ролі, так як тварин, як викидали, так і викидають, що з житонами, що без. Ще є одвічні суперечки про те, на що витратити кошти благодійників. Є деякі організації, які боряться за права тварин, але між собою у зв’язку з різними поглядами, тому коли якась організація проводить мітинг, інша намагається його зірвати. А в кінцевому результаті страждають безпритульні тварини.

 

ХТО ПЕРЕВАЖАЄ: БЕЗПРИТУЛЬНІ ЧИ ПОКИНУТІ СОБАКИ?

Переважають покинуті собаки, яких здають, підкидують, прив’язують, привозять в мішках та просто викидають під притулки, в лісі, на трасах і просто в містах. Тих яких не вдалося прилаштувати переходять в ранг безпритульних, а їхні наступні покоління стають безпритульними.

 

БУТИ ВОЛОНТЕРОМ В УКРАЇНІ

В Україні, як і в решті світу, бути волонтером дуже складно у психологічому плані, так як економічно усім тваринам неможливо допомогти (тобто стерилізувати, лікувати та утримувати на перетримці до його прилаштування). Не усі люди мають змогу допомагати фізично, тому надають матеріальну допомогу. Але все одно цих коштів не вистачає на всіх потребуючих, і тому доводиться вибирати найбільш потребуючих. І тут психіка здає.

Аби стати волонтером не потрібно нічого. Будь-хто може ним стати. Але головна позиція українців це, якщо ти волонтер, то в тебе є час, гроші, «гумова» квартира і ти зобов’язаний всіх безпритульних тварин забрати собі, бо знайдуться «добрі люди» які тобі привяжуть тваринку до вхідних дверей (живий приклад, одній волонтерші так зробили). Бо ти волонтер!

Суспільство не визнає волонтерство як корисну громадську діяльність, а сприймає як зобов’язання перед суспільством.

БЛАГОДІЙНІСТЬЄДИНЕ ФІНАНСУВАННЯ ПРИТУЛКІВ

Наші притулки не утримуються державою. Деяким притулкам міські ради виділяють певні кошти на утримання тварин, але ці суми мізерні і їх вистачає на закупівлю лише круп на декілька днів. Влада рахує, що такими діями вони дуже допомагають притулкам, ледве не утримують їх. Але насправді притулки виживають за рахунок благодійників, як з України так і з інших країн. Дехто перераховує кошти на рахунки притулків, дехто їх передає особисто, хтось привозить буди, ліки, будматеріали, і все у чому потребується притулок. Наприклад «Дім Сірка» (притулок з Івано-Франківська) отримує певну матеріальну допомогу з Польщі. А також майже у всіх клініках Львова є скарбнички, де люди, які приходять лікувати своїх улюбленців, мають можливість зробити пожертву.

Перед такими подіями, як візит Папи Римського в 2001, Євро 2012 в Україні і Чемпіонат світу з футболу 2018 в Росії проводиться масове вбивство безпритульних тварин. Як це сприймає суспільство в цілому? Що каже влада? Як боряться з цим асоціації і які результати має ця боротьба?

В Україні, зокрема у Львові, хоча і діє програма SOS (відлов, стерилізація, відпуск), далі продовжуються масові вбивства тварин. Ці вбивства не такі масові, як були зовсім недавно (приблизно 4 роки тому), так як тоді знищували тварин на ЛКП «Лев», який тепер перетворили у стерилізаційний центр. Та незважаючи на те, у нас надалі продовжують травити тварин в незалежності від того, чи вони стерилізовані, чи агресивні …  Просто тварини заважають багатьом «людям» своїм існуванням.

Також у нас є дуже багато садистів,  догхантерів, та простих пересічних людей, які вважають, що тваринам не місце серед людей і тому їх знищують. Крім того, навіть існують відкриті сайти, де можна знайти інформацію про різні способи отруєння тварин. Найбільш популярним у нас є таблетки проти туберкульозу – ізоніазид.

В сільській місцевості популярна думка, що сука – це зло, а кобелі мають право на життя. Собаки, які не гавкають також рахуються злом, а ще собаки мають бути невеличкого розміру (щоб менше їли), а якщо народжуються цуцики, то їх треба втопити, дорослу собаку застрілити, а можна вивести у ліс, щоб померла голодною смертю. Бувають часті випадки, коли дорослих собак чи котів засовують у мішок, та викидають у водойми. Або якщо сука, яка народила, породиста, можна вивести її разом з цуценятами подалі, може хтось собі забере.

Багато з наших «турботливих» людей рахує, що стерилізація приводить тварину до якоїсь неповноцінності і що вона перестає бути нормальною.

У туристичних містах, по вказівці міської ради, з центральної частини міст собак після серелізації вивозять у інші райони, на околиці. Якщо стая велика, то їх розділяють по різних районах не думаючи про те, як вони там виживуть та чи поділять їжу з іншими зграями.

На прикладі однієї дівчинки метису (дворняжки), яка була дуже лагідною до людей та тварин, без агресії, була три рази вивезена у різні райони та все одно поверталась в центральну частину. Коли в черговий раз, з її зграї (де їх було 2) кобеля відловило ЛКП і прилаштувало, ця дівчинка просто пропала.

Наше суспільство ділиться на 3 категорії:

  • хто бореться за права тварин;
  • хто проти безпритульних і всяко перешкоджає їхньому існуванню;
  • а є ще каста пофігістів, які говорять, що люблять тварин, але нічого не роблять для покращення їхнього існування (моя хата з краю, я нічого не знаю)

 

Влада визнає проблему з безпритульними тваринами, але виправдовується браком коштів. Каже, що «робить усе можливе», та насправді перекладає вину один на одного. Рішення починають прийматись тільки після якихось натисків на них суспільством (мітингів, протестів, критичних ситуацій, які вимагають миттєвих дій).

Законодавство також не допомагає. Бувають випадки, що вдається знайти людину, яка жорстоко поводилась з твариною, або яка причетна до отруєння, але нажаль ті заяви, які пишуть люди або волонтери розглядаються не за тими статтями та в подальшому не проходять, і найгірше, що може загрожувати цій людині, це адміністративне покарання. Тому у випадку поганого ставлення до тварин, закони нікого не лякають.

 

НАВʼЯЗЛИВА ІДЕЯ МАТИ ПОРОДИСТУ СОБАКУ

До недавна пріоритетом було завести породисту собаку. Зараз ставлення трохи змінилося, хоча на мою думку переважають породисті собаки. Багато хто рахує, що метис це не собака, бо вони не такі розумні, як породисті. Йдучи по вулиці з местисом, часто побачиш косі погляди. Є навіть собачники, які не хочуть підпускати до своїх породистих метисів.

Ідея мати породисту собаку навіяло суспільство, бо це нібито піднімає тебе на ранг вище. Але це повний нонсенс.

ПРОПОЗИЦІЇ НА ЗМІНУ СИТУАЦІЇ

  • відкриття притулків, де будуть утримувати та лікувати собак, а потім прилаштовувати їх;
  • введення нових законів і створення зоополіції, яка б слідкувала за їх виконанням;
  • обов’язковий правильний облік собак чіпуванням, а не жетонами;
  • штрафування та покарання господарів, які жорстоко поводять себе з тваринами;
  • обов’язкове кастрування, стерилізація всіх порід собак, які не мають племінної цінності;
  • нагляд та контроль за розведенням породистих собак (доля собак, які вже не можуть народжувати) та умови їх утримання;
  • заохочення від влади, щоб люди брали безпритульних тварин. Так, наприклад в Польщі, якщо ти береш тварину з притулку або під опіку, то влада надає пільги на їх утримання, та щомісячну допомогу в годуванні (якщо ти стаєш опікуном безпритульної тварини);
  • а взагалі було б добре заборонити ввіз та розведенням тварин, поки не закінчаться в нас безпритульні на вулицях та притулках.

Este sitio web utiliza cookies para que usted tenga la mejor experiencia de usuario. Si continúa navegando está dando su consentimiento para la aceptación de las mencionadas cookies y la aceptación de nuestra política de cookies, pinche el enlace para mayor información.plugin cookies

ACEPTAR
Aviso de cookies
es Español
X

¡Compártelo!

¡Comparte esta publicación con tus amigos!